До 1 січня 2017 року в Україні мають створити регіональні округи. їх ще називали госпітальними. Чернігівську область розділять на 5 регіональних округів. Центри округів: два у Чернігові, у Прилуках, Ніжині, Корюківці.

У центрі округу — велика лікарня. У ній, за задумкою, будуть досвідчені кадри, сучасне обладнання, різні відділення, у тому числі хірургічні. У решті районів лікарні збережуться, але будуть меншими або й зовсім малими.

Що було?

У кожному районі є (скоро говоритимемо «була») центральна районна лікарня.

У половині ЦРЛ працює по одному анестезіологу, а у Варвинському та Куликівському районах їх взагалі нема.

— Нема анестезіолога років чотири, — говорить Валерій Годяєв, завхірургічного відділення Куликівської райлікарні. — Хворих, яким показане оперативне втручання, відправляємо на Чернігів.

Не вистачає хірургів. У Талалаївці один хірург і один анестезіолог. По одному акушеру-гінекологу у Носівському і Талалаївському районах. Частина відділень укомплектовані престарілими кадрами. Серед хірургів 27,8% пенсійного віку, серед акушерів-гінекологів — 29,7%).

Частина районних лікарень без ліфтів. Як бути тому, хто ходить з паличкою чи на милицях, чи на колясці? Треба сидіти під лікарнею і гукати до себе лікарів, платити, щоб підняли на поверх. Або їхати у кращу лікарню, з ліфтом.

Були і є погані дороги, особливо на півночі області, у лісистих районах. Були і є хуторні поселення, це теж стосується півночі. В області найбільший ліжкофонд: 99,59 ліжок на 10 тисяч (в Україні — 72,35 на 10 тисяч). Але чи стали люди здоровіші? Навряд.

Що буде?

Внаслідок створення округів залишиться 60 ліжок на 10 тисяч населення. Така норма встановлена Міністерством охорони здоров’я. Буде скорочення медперсоналу. Це однозначно. Для пацієнтів, кажуть, буде краще.

Називатимуться лікарні — і великі, й малі — довгими реченнями і з не дуже ясним змістом. Можливо, за цим ховається неясність реформ.

Великі лікарні у центрі округів називатимуться: регіональні лікарні інтенсивного лікування другого рівня.

Що значить «другого» рівня?

Існують три рівні надання допомоги.

Первинний рівень. Це найперша допомога, коли ти порізав палець, тобі промили його і забинтували. Коли заболів живіт, тобі прощупали його, сказали: «Може бути апендицит» і направили на операцію.

Щоб надати первинну допомогу, зазвичай, не потрібно класти у лікарню. Первинну допомогу надає, переважно, в амбулаторії (поліклініці) лікар загальної практики або лікар сімейної медицини, або на ФАПі фельдшер. Він каже, що робити, у випадку найпоширеніших хвороб, травм, отруєнь.

Наприклад, колись у Клубівці Ріпкинського району гадюка укусила за палець мужика. Фельдшер спитав: «Ти пив сьогодні? То випий іще грамів двісті та й забудь, що вона тебе кусала». Таким чином, фельдшер надав первинну консультативну допомогу. Якби покусаний гадюкою поїхав у район, щоб йому поставили крапельниці, то це значило б, що він звернувся за вторинною медичною допомогою.

Вторинний рівень надання допомоги — це допомога спеціалізована. Коли для лікування потрібна діагностика і умови. Бо захворювання у гострому стані або важка травма. Коли роблять аналізи, просвічують рентгеном, дивляться на УЗД-апараті. Потім або призначають консервативне лікування (не ріжуть), або оперативне (ріжуть, шиють).

Наприклад, у Петра хронічна виразка шлунка. Якщо стан задовільний, можна первинну допомогу (по дієті, по таблетках) отримувати дома. Та якщо відкрилася кровотеча, треба терміново обстежитися, може, зробити операцію.

Є ще й третинний рівень. Це не просто спеціалізована допомога, а високоспеціа-лізована. Її надають там, де ще більше апаратури і ще більше спеціалістів. Направляють — якщо не справляються на вторинному рівні.

Третинну допомогу надають зазвичай в обласних лікарнях або столичних. Наприклад, потрібно замінити кульшо-стегновий суглоб або колінний суглоб, бо свій зносився. Це в області можуть зробити у Чернігівській міській лікарні №2 у Володимира Фриза або в обласній лікарні у Юрія Ігнатенка, або в інституті ортопедії у Києві. Зроблять — і там, і там, і там — за гроші, адже програма державного ендопротезування не працює.

Для жарту і кращого запам’ятовування, первинна медична допомога — коли лікарі такі грамотні, що один раз тебе посилають (за грошима).

Вторинна меддопомога — лікарі ще грамотніші, посилають двічі.

Третинна: це суперсуперграмотні лікарі, посилають тричі.

Отже, у центрах госпітальних округів будуть лікарні інтенсивного лікування другого рівня.Перша умова їх створення — обов’язкове відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги. Головне у цьому відділенні — реанімація. Крім неї, приймальне відділення, три окремі входи, оглядовий кабінет, кабінет для хірурга і т. д.

Поза центрами госпітальних округів будуть лікарні інтенсивного лікування першого (базового) рівня і лікарні планового лікування. Вони надаватимуть первинну допомогу (про первинну допомогу див. вище).

Як поділили область на округи?

Округ №1 у складі медичних закладів Чернігова, безпосередньо для містян. Головна лікарня (вторинної допомоги) і додаткові (первинної) іще не визначені.

Дуже ймовірно, що головною стане лікарня №2. Сучасно обладнана. Багатопрофільна. У ній роблять операції на серці та судинах. Потужний центр ендопротезування суглобів. Єдине у місті інфекційне відділення для дорослих. Травмпункт.

Округ №2 — у складі медзакладів Городнянського, Козелецького, Куликівського, Ріпкинського та Чернігівського районів.

Центром округу стане Чернігівська центральна районна лікарня. На її базі буде лікарня інтенсивного лікування другого рівня.

У Козельці буде лікарня інтенсивного лікування першого рівня.

У Городні, Куликівці, Ріпках будуть лікарні планового лікування.

Чому у Козельці буде не як у Городні, Куликівці, Ріпках?

Перше. Від Козельця до Чернігова 68 км, а в ідеалі до центру госпітального округу має бути 60 кілометрів. Від Ріпок до Чернігова — 37 км, від Куликівки — 40, від Городні — 48.

Друге. Козелецька лікарня — з особливим незаписаним статусом. Вона на трасі. її пацієнти нерідко — жертви ДТП. Лікарня інтенсивного лікування першого рівня — це як лікарня інтенсивного лікування другого рівня, але менша. Якщо у ДТП зламають руки-ноги водій і два пасажири, їх госпіталізують у Козелець. А якщо водій і двадцять два пасажири, — трьох-чотирьох залишать у Козельці, решту відправлять на Чернігів.

По другому округу скоротять 532 ліжка.

На 1 вересня у медзакладах округу 1210 стаціонарних ліжок. Розрахункова потреба — 678.

Округ №3 — у складі медзакладів Ніжина, Бахмацького, Бобровииького, Борзнянського та Ніжинського районів.

Центром округу стане Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького, на її базі буде лікарня інтенсивного лікування другого рівня.

У Бобровиці і Бахмачі створять лікарні інтенсивного лікування першого рівня. Від Бобровиці до Ніжина 57 кілометрів, майже 60. Від Бахмача до Ніжина — 93.

У Борзні, Ніжині (на базі Ніжинської райлікарні) та Носівці — лікарні планового лікування. Від Борзни до Ніжина 60 кілометрів, від Носівки до Ніжина — 29.

На 1 вересня 2016 року в окрузі 1629 стаціонарних ліжок, скоротять 689.

Округ №4 — у складі медзакладів Варвинського, Ічнянського, Прилуцького, Срібнянського і Талалаївського районів.

Головна лікарня інтенсивного лікування другого рівня на базі Прилуцької центральної міської лікарні. Передова лікарня, багато робиться лапароскопій (операцій, коли замість розрізу дірки).

Лікарні планового лікування — на базі Варвинської, Ічнянської, Прилуцької, Срібнянської і Талалаївської центральних районних лікарень.

Від Варви до Прилук 32 кілометри, від Срібного — 43, від Ічні — 34, від Талалаївки — 71. З огляду на відстань, мала б бути лікарня інтенсивного лікування першого рівня у Талалаївці, але там слабенька база.

По округу на 1 вересня розгорнуто 1185 ліжок, скоротять 536.

Округ №5 — у складі медзакладів Корюківського, Менського, Новгород-Сіверського, Коропського, Соснидького, Семенівського та Сновського районів. Уся північ.

Центр — на базі Корюківської центральної районної лікарні, у ній лікарня інтенсивного лікування другого рівня.

На базі Менської та Новгород-Сіверської центральної лікарні, якій з відбудовою допоміг президент Кучма (за часів свого президентства), планують створити лікарні інтенсивного лікування першого рівня. На базі Коропської, Сосницької, Семенівської та Щорської ЦРЛ — лікарні планового лікування.

На 1 вересня у медзакладах округу 1208 ліжок, потрібно скоротити — 517.

Чим серце заспокоїться?

Якщо апендицит пацієнту зі Сновська вирізатимуть у Корюківці, то зі Сновського району у Корюківський на це перерахують кошти. Для людей медичне обслуговування має бути безкоштовне. (Але навряд чи буде, ха-ха).

Лікування де-факто, усупереч Конституції, платне. Одні медикаменти стільки коштують! Антибіотики, інфузійні розчини і т. д., і т. д. Якщо у вас нема грошей на лікування, вам по барабану всі ці поділи. А якщо гроші є, то навіть зараз, без реформи, ви поїдете до лікаря, котрому довіряєте, і домовитеся з ним без усяких направлень і міжрайонних трансфертів.

Особлива думка

Петро Хомрач, головний лікар Менської центральної районної лікарні:

«Спочатку ставлять віз, а вже потім коня запрягають»

— Центром округу мала б стати Мена, а не Корюківка. Адже мета реформи: підвищення якості та доступності медицини. А яка доступність, якщо через Корюківку проходить 17 чи 18 автобусів, а через Мену — кілька десятків. Хто з Новгорода-Сіверського їхатиме у Корюківку? Та вони краще поїдуть у Шостку Сумської області,

Реформи потрібно забезпечувати кадрами, устаткуванням, а не кроїти райони. Так, як робиться медична реформа, відбувалася хіба колективізація. Пальцем ткнули і сказали: «Буде так, а не інакше».

Спочатку потрібно реалізувати територіально-адміністративну реформу. Визначити повіти, а вже потім — госпітальні округи. Спочатку ставлять віз, а вже потім коня запрягають.

Микола Діденко, головний лікар Срібнянської лікарні:

«Загрузнемо із трансфертами»

— З реформою медицини ми навіть запізнилися у часі. Так, як є, працювати більше не можна. Незадоволені і пацієнти, і медики. Але, вважаю, не готова нормативно-правова база по оплаті, перераховуванню коштів з району в район. Ми загрузнемо у цих трансфертах. Визначатися база по оплаті має не на рівні області, а на рівні міністерства.

Завідувач хірургічного відділення Куликівської ЦРЛ Валерій Годяев:

«Ніхто не знає, чим воно закінчиться»

— Добре це чи погано, невідомо. Поки що ніхто не знає, чим воно закінчиться.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №43 (1590)

ссилка на статтю:http://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/77145-regionalni-gospitalni-okrugi-sho-bude-sho-bulo-chim-serce-zaspokoyilosja.html

За інформацією сайту: НАШЕ СЛОВО

ссилка на статтю: http://nslovo.com/blog/rehionalni-hospitalni-okruhy-scho-bulo-i-yak-vono-bude