Концепцію реформи медицини у нашій країні до 2019 року презентувала у Чернігові в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун цієї суботи. В актовій залі міської лікарні №3 зібралися медики міських, районних, обласних закладів. Також в.о. міністра супроводжували народний депутат України Сергій Березенко, голова Чернігівської ОДА Валерій Куліч та Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко.

     Уляна Супрун зауважила, що за 25 років незалежності України було підготовлено 21 законопроект щодо реформування медицини, однак жоден із них не був втілений до кінця. Тепер є нагода, на її думку, зробити докорінні зміни. Тим паче, що існує повне взаєморозуміння між міністерством та профільним комітетом Верховної Ради України.

Фокус – на профілактику та громадське здоров’я 

Свій виступ головний медик України розпочала із статистики. А вона свідчить – 92% українців бояться потрапити у фінансову скруту внаслідок хвороби і дорого лікування; 99% коштів на медицину йде на лікування і лише 1% - на профілактику; тільки 20% українців звертаються до сімейних лікарів (на пропозицію підняти руки, хто має сімейного лікаря – зал майже не відреагував), у європейських країнах цей показник сягає 80%; 34% жінок та 41% чоловіків, які померли, не досягши пенсійного віку, могли бути живі, якби зверталися до сімейних лікарів. Головний висновок – насправді за медицину платять всі і всі нею незадоволені.
Уляна Супрун, яка 20 років пропрацювала лікарем у США, впевнена, що ситуацію в Україні змінить переорієнтація на профілактику захворювань, більш активно має розвиватися превентивна медицина. Адже за оцінками, 1 грн. вкладена у профілактику, економить 11 грн. на лікуванні. У Києві вже створено центр громадського здоров’я, що працюватиме над профілактикою захворювань, його філії відкриються в усіх областях.
Фундаментом української медицини має стати реформування ланки первинної (сімейні лікарі, доступні ліки) та екстреної допомоги. Вже з наступного року всі громадяни мають укласти договори на обслуговування зі своїм сімейним лікарем. Один лікар матиме 1-2,5 тис. пацієнтів, та отримуватиме від держави кошти 800-1000 грн. на рік за кожного з них. В.о. міністра підкреслила, що лікар зможе отримувати 19-50 тис. грн. потенційного доходу щомісяця, але з цих коштів він повинен буде сплачувати оренду приміщення і комунальні послуги, зарплату медсестрі, яка працює з ним, закуповувати обладнання. Найкращий варіант, як пояснила Уляна Супрун, це коли у медичному центрі працюватимуть разом 3-4 сімейні лікарі та 1 педіатр, і всі витрати розподілятимуть між собою.

З 2017 року ціни на ліки мають знизитися

Керівник МОЗ зауважила, що в Україні зареєстровано набагато більше ліків, аніж у системі ВООЗ (приблизно 1200 позицій проти 300). Тому з наступного року пропонується зменшити їхню кількість, привівши до міжнародних стандартів. Крім того, планується запровадити реферування цін, що передбачає встановлення ціни на медикаменти, порівняно із іншими державами (обрано 5 країн – Польща, Угорщина, Словаччина, Чехія та Латвія). Найнижча ціна на препарат серед цих країн має враховуватися при встановленні найвищої ціни на такий препарат в Україні. Уляна Супрун впевнена, що така практика сприятиме значному здешевленню ліків в Україні.
Також у планах міністерства – запровадження відшкодування вартості ліків за рецептами, так звана реімбурсація. Поки що до переліку потрапили медикаменти для лікування серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми та цукрового діабету ІІ типу. Це означає, що пацієнт в аптеці за рецептом зможе отримати препарат, вартість якого відшкодовується державою. Якщо він забажає більш дорогий аналог, приміром, іноземного виробництва, то державою відшкодується ціна найдешевшого препарату, а різницю сплачує громадянин самостійно.
В.о. міністра охорони здоров’я вважає, що нововведення на фармацевтичному ринку дозволять зекономити гроші, як на державному рівні, так і кошти пацієнтів. Адже за її інформацією, на сьогодні держава сплачує за 10% ліків, які споживають українці, 90% - вони оплачують з власної кишені, при чому 50% цих медикаментів не є життєво необхідними. Очікується, що реімбурсація має запрацювати із 1 квітня 2017 року.

Парамедик як окрема спеціальність

У рамках свого візиту до Чернігові Уляна Супрун відвідала центр екстреної допомоги у Чернігові. Свої враження вона охарактеризувала коротко – сильно треба модернізувати. Водночас, українці мають змінити ставлення до екстреної допомоги – торік в Україні було зареєстровано 9 млн. виїздів карет „швидкої допомоги”, тільки у 2,5 млн. випадках хворих госпіталізували. Це означає неефективне та нераціональне використання матеріальних і кадрових ресурсів.
У рамках медичної реформи пропонується налагодити роботу автоматизованих диспетчерських call-центрів. У надзвичайних ситуаціях кожна виграна хвилина знижує ризик смерті на 5%. Також планується запровадити курси „Перший на місці пригоди” для ДСНС, поліції, водіїв, провести перенавчання фельдшерів. Йдеться і про відкриття спеціальності „парамедик” у медичних училищах та відкриття спеціальних відділень невідкладної допомоги.

Загалом, презентація концепції медичної реформи була доступною і зрозумілою, власне, і як сама пані міністр – приємною у спілкуванні. Як впроваджуватимуться зміни, і чи не стануть вони черговим законопроектом без життя, побачимо. Але зараз зрозуміло, що навряд чи будуть прихильниками реформування великі фармацевтичні корпорації, які звикли отримувати надприбутки, продаючи звичайні препарати за ціною „панацеї”.